23 серпня Церква вшановує святого Сикста

Святий священномученик Сикст, папа Римський, був родом з Афін і до того, як стати послідовником Христа був філософом.

Коли священномученик прийшов у Рим, то, як людина мудра і благочестива, почав приносити церкві і пастві багато користі. Він швидко пройшов усі ієрархічні ступені і незабаром став єпископом Риму.

Цьому святому випало нести важкий хрест предстоятельства в церкві в часи дуже важкі для християн. Він став папою 257 року, після Стефана І. Саме в той час на християн почав гоніння римський імператор Валеріан і вже в 258 році святого, разом з шістьма дияконами, язичники схопили. Коли вони були в ув’язненні, один з тюремних вартових ім’ям Роман побачив їхню силу і непохитність віри і незабаром сам прийняв християнство і поповнив ланку мучеників Церкви Христової.

Священномученика Сикста, разом з його подвижникам засудили на смерть і відтяли голову.

23 серпня наші предки колись вшановували Лаврентія і підмічали, якщо у ставках вода тиха, то й осінь буде спокійною, а зима без завірюх. Якщо у цей день сильна спека або сильні дощі, то так буде довго — усю осінь.

За церковним календарем 23 серпня вшановують мучеників Лаврентія, Сікста, Фелікиссима і Агапіта, Романа, блаженного Лаврентія.

Іменинниками 23 серпня є:

Роман, Лаврентій, Агапій, Фелікс.

23 серпня народились:

1867 — Осип Маковей, український письменник, публіцист, редактор багатьох періодичних видань, педагог та громадсько-політичний діяч.

1935 — Анатолій Перепадя, український перекладач із французької, італійської, португальської, іспанської, каталонської мов. Перекладав твори Сервантеса, Пруста, Сент-Екзюпері, Камю.

Події 23 серпня:

1975 — відкриття Харківського метрополітену.

1989 — В 50-у річницю підписання радянсько-німецького пакту відбулася акція «Балтійський шлях», коли мешканці Литви, Латвії і Естонії утворили живий ланцюг завдовжки майже в 600 км — близько двох мільйонів людей (найбільший живий ланцюг у світі).

23 серпня відзначають:

  • День державного прапора України
  • Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації

Поєднання кольорів жовтого і синього трактується по-різному: це і поєднання символів життя — золотого сонця у синьому космосі, це і чисте, мирне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану — символом праці і достатку.

Також синій і жовтий — це вогонь і вода, чоловіча і жіноча стать. І все ж головна ідея синьо-жовтого — це велика гармонія космосу, сонця, землі та всього на землі сущого.

На початку 20 ст. у Галичині з’явився жовто-блакитний прапор, який прийняли Українські січові стрільці. Прапор вивішували на всіляких народних зборах з нагоди відзначення національних свят. У березні 1918 р. Центральна рада затвердила жовто-блакитний прапор як символ українського народу, Української Республіки. Ініціатором був М.Грушевський. Однак після перевороту, вчиненого гетьманом П.Скоропадським, прапор з блакитно-жовтого був змінений на синьо-жовтий і таким уже й залишився.

Loading...