3 липня Церква вшановує священномученика Петра

3 липня Православна Церква вшановує пам’ять одного з новомучеників – священномученика Петра Голубєва.

З цим святим нас розділяє менше сотні років. Він постраждав в 1938 році, під час гонінь на церкву з боку радянської влади. На нього відкрили справу і стали допитувати, звинувачуючи в тому, що він вів контрреволюційну агітацію. По завершенні слідства отець Петро був перевезений в Таганскую в’язниці у Москві. 16 липня трійка НКВС засудила отця Петра до розстрілу. Священик Петро Голубєв був розстріляний 3 серпня 1938 року і похований у спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.

Подвиг мучеництва насправді не такий далекий від нас, як нам здається. Мученики – це не тільки стародавні подвижники благочестя, які свідчили про істинність християнства перед язичниками. Подвиг мучеництва набагато ближче до нас. Хоча вже не перед давніми язичниками, але випадки свідоцтв віри таким великим подвигом не залишилися десь у далекому минулому.

У дохристиянські часи 3 липня завершувалися свята з вшанування Сварога, покровителя ковальства та шлюбу.

У народі 3 липня назвали на честь Мефодія–перепелятника, бо з цього часу мисливці вже починали готуватися до легкого полювання на перепелів. Вважалося, що дощ цього дня віщує опади ще протягом сорока днів.

За церковним календарем 3 липня вшановують священномученика Мефодія, святителя Гурія, мучениць Інну, Пінну, Римму, мучеників Аристоклія, Дими тріана і Афанасія, святителя Левкія сповідника, святителя Міну.

Іменинниками 3 липня є:
Гліб, Мефодій, Гурій, Інна, Римма, Афанасій.

3 липня народились:

1941 — Богодар Которович, скрипаль, диригент, народний артист України, член-кореспондент Академії мистецтв України, один із засновників сучасної української скрипкової школи.

Події 3 липня:

964 — перемога київского князя Святослава Хороброго над військом Хазарського каганату.
1583 — московський цар Іван Грозний у гніві вбив свого сина.
1928 — у продажу з’явилися перші телевізори.

Чи знаєте ви що:

У давнину найбільшим транспортним шляхом, що пролягав на території України, був «шлях з варяг у греки». Система річкових шляхів і волоків становила 3000 км. Цей шлях зв’язував північні землі Київської Русі з її південними землями та Балтійське море з Чорним.

Руські купці, які долали шлях із Києва до Константинополя за 30-40 днів, возили у Візантію хліб, ремісничі вироби, срібло в монетах, рабів, хутро, мед, віск, а також товари із Скандинавії і Прибалтики (зброю, янтар). Із півдня по Дніпру везли вина, прянощі, фрукти, дорогі тканини, ювелірні вироби, скляний посуд.

Шлях «з варяг у греки» виник у кінці 9 сторіччя і мав велике значення для розвитку зовнішньої і внутрішньої торгівлі Київської Русі, сприяв налагодженню різноманітних зв’язків окремих східнослов’янських племен та прискоренню їх державного об’єднання навколо Києва.

 

Loading...