2 липня Церква вшановує апостола Іуду

Святий апостол Іуда, з числа 12-ти учнів Христових, поширював віру в Господа. Прийняв мученицьку смерть близько 80-го року у Вірменії.

Апостол Іуда походив з роду царя Давида і був сином праведного Йосифа Обручника від його першої дружини. У своєму Євангелії, святий апостол Іван Богослов пише: “Ни братья бо Его вероваху в Него” (Ин. 7, 5). Святитель Феофілакт, архієпископ Болгарський, пояснює ці слова так: на початку земного служіння Господа Ісуса Христа сини Йосипа, у тому числі й Іуда, не вірили в Його Божественну сутність. За переказами, коли праведний Йосип Обручник, повернувшись з Єгипту, став ділити свою землю в спадщину синам, він побажав виділити частину і Христу Спасителю, як свому синові, хоч і не по плоті, а народженому від Пречистої Діви Марії. Брати стали проти цього, і лише старший з них, Яків, погодився розділити з Христом свою частину землі і за це був названий братом Господнім. Пізніше, брати увірували в Христа як очікуваного Месію, а особливо Іуда, який усім серцем звернувся до Нього і став одним з найближчих 12-ти учнів. Але, згадуючи свій гріх, апостол Іуда вважав себе недостойним називатися братом Божим. Після Вознесіння Христа апостол Іуда пішов на проповідь Євангелія. Він поширював віру в Господа спочатку в Юдеї, Галілеї, Самарії і Ідумії, а потім – у країнах Аравії, Сирії і Месопотамії. Тут він завершив те, що не було закінчено його попередником, апостолом з числа 70-ти, Фаддеєм. Зберігся переказ, що святий апостол Іуда ходив з проповіддю в Персію і звідти написав своє соборне послання. Святий апостол Іуда прийняв мученицьку смерть близько 80-го року у Вірменії, у місті Араті. Він був розіп’ятий на хресті і пронизаний стрілами.

2 липня у дохристиянські часи наші предки розпочинали свята з вшанування Сварога, покровителя ковальства. При цьому обов’язковими були обряди поклоніння воді, адже у цей час ще й продовжувалися купальські свята.

До речі, обряд кидання монеток у воду задля здійснення бажання прийшов до нас з тих часів, коли люди вірили, що у водоймах живуть боги. А тому у воду кидали жертви, у першу чергу, для того, щоб задобрити божества.

У Києві таким місцем поклоніння водяним божествам був фонтан Самсон, що знаходиться на Подолі. Здебільшого, сюди кидали монетки для того, щоб назавжди залишитися у столиці.

За церковним календарем, 2 липня вшановують Апостола Іуду, брата Господнього, святителя Іова, преподобного Варлама Вазького, мученика Зосима, преподобного Паїсія Великого, преподобного Іоанна пустельника.

У народі Зосим вважається заступником бджіл. Оскільки день присвячений цим працелюбним комахам, то й погоду наші пращури визначали по їх поведінці. Так ось: коли бджоли швидко летять до своїх вуликів, то скоро буде дощ; стають злішими, частіше жалять — перед засухою; сидять на стінках вулика — до сильної спеки.

Іменинниками 2 липня є:

Варлам, Зосим, Паїсій, Марія.

2 липня народились:

1825 — Володимир Александров, український письменник, лікар, музикант, фольклорист, краєзнавець. Доктор медицини з 1859 року.

1892 — Михайло Спіров, країнський вчений-анатом, лімфолог. Праці (понад 60) присвячені дослідженню лімфатичної системи, вивченню будови центральної нервової системи, питанням тератології, методиці викладання анатомії та її історії.

Події 2 липня:

1924 – створено Міжнародну асоціацію спортивної преси.
1937 — Політбюро ЦК ВКП(б) санкціонувало відправку телеграми секретарям обкомів, крайкомів, ЦК нацкомпартий, де наказувалося взяти на облік усіх куркулів, що повернулися на батьківщину для того, щоб їх заарештувати і розстріляти. Ця телеграма стала початком Великого терору або сталінських репресій.
1951 — газета «Правда» засудила вірш В. Сосюри «Любіть Україну».
1954 — розпочала роботу Міжнародна організація телебачення (Євробачення).

2 липня відзначають:

Міжнародний день спортивного журналіста.

 

 

Loading...