3 червня Церква вшановує святих рівноапостольних Костянтина і Олену

3 червня Православна Церква урочисто звершує пам’ять святих рівноапостольних царя Костянтина і його матері цариці Олени.

Костянтин Великий проголосив свободу сповідання і віротерпимість. Після трьохсот років гонінь християни вперше отримали можливість відкрито сповідувати свою віру в Христа. Свята Олена знайшла в 326 році з Єрусалимі Животворний Хрест, звільнила всі місця, пов’язані із земним життям Господа і Його Пречистої Матері, від усяких слідів язичництва, і наказала побудувати в цих пам’ятних місцях християнські церкви.

Святий імператор Костянтин Великий був сином цезаря Констанція Хлора, який правив Галлією і Британією, а також був співправителем імператора Західної частини Римської імперії. Свята цариця Олена, мати імператора Костянтина, була християнкою.

Майбутній правитель всієї Римської імперії – Костянтин – був вихований у повазі до християнської релігії. Його батько не переслідував християн у керованих ним країнах, у той час, як у всій решті Римської імперії християни піддавалися жорстоким гонінням з боку імператорів. Після смерті Констанція Хлора його сина Костянтина в 306 році було проголошено військами імператором Галлії та Британії. Відразу ж новий імператор проголосив у підвладних йому країнах свободу сповідання християнської віри.

Імператор Максиміан Галерій на Сході і тиран Максенцій на Заході ненавиділи імператора Костянтина і хотіли його вбити, але Костянтин попередив їх і в ряді військових операцій і з допомогою Божою, розбив всіх своїх супротивників. Ставши повновладним правителем Західної частини Римської імперії, Костянтин видав у 313 році Міланський едикт про віротерпимість, а в 323 році, коли зацарював як єдиний імператор над всією Римською імперією, поширив дію Міланського едикту і на всю східну частину імперії. Після трьохсот років гонінь християни вперше отримали можливість відкрито сповідувати свою віру в Христа.

З «вічного міста» столиця була перенесена на схід, у місто Візантію, яка і була перейменована в Константинополь. Костянтин був глибоко переконаний, що лише християнська релігія може об’єднати величезну різнорідну Римську імперію. Одним із заповітних бажань імператора було знайти Животворний Хрест, на якому був розіп’ятий Господь Ісус Христос. Для цієї мети він направив до Єрусалиму свою матір – святу царицю Олену, давши їй великі повноваження і грошові кошти.

Разом з Єрусалимським Патріархом Макарієм свята Олена приступила до пошуків, і Животворний Хрест був дивним чином знайдений в 326 році. Перебуваючи в Палестині, свята цариця багато зробила на користь Церкви. Вона наказала звільнити всі місця, пов’язані із земним життям Господа і Його Пречистої Матері, від усяких слідів язичництва, і наказала побудувати в цих пам’ятних місцях християнські церкви.

Роздавши в Єрусалимі щедру милостиню та влаштувавши трапези для бідних, під час яких сама прислуговувала, свята цариця Олена повернулася до Константинополя, де невдовзі померла в 327 році.

Loading...