24 червня Церква вшановує святих Варфоломія і Варнаву

Апостол Варфоломій походив з Кани Галілейської. Після сходження Святого Духа в день П’ятидесятниці, святому апостолу Варфоломію разом з апостолом Филипом випав жереб проповідувати Євангеліє в Сирії і Малій Азії.

Несучи благу вістку, вони то розходилися по різних містах, то сходилися знову. В одному з міст вони зустрілися з апостолом Іоанном Богословом і разом відправилися у Фрігію. У місті Ієраполі святі своєю молитвою вбили величезну єхидну, якій язичники поклонялися як божеству. Тут святі Варфоломій і Филип по злобі язичницьких жерців були схоплені і після побоїв засуджені на розп’яття. Як тільки святі були розп’яті, почався страшний землетрус, земля поглинула правителя міста і жреців з безліччю язичників. Інші злякані, стали знімати апостолів з хрестів. Апостола Варфоломія зняли живим, а апостол Филип вже помер, і його з честю поховали.

Потім апостол Варфоломій відправився в Індію, де переклав з єврейської на місцеву мову Євангеліє від Матфея і навернув до Христа багатьох язичників. З євангельською вістю він відвідав Велику Вірменію (область між річкою Курою і верхів’ями річок Тигру і Євфрату), де жерці, бачачи що храми язичницьких богів порожніють, спонукали брата царя погубити проповідника.

Апостол Христов був схоплений в місті Альбані (нині Баку) і знову розп’ятий вниз головою на хресті. Але й висячи, він не переставав проповідувати слово Боже, за що і був усічений мечем.

Святий Апостол Варфоломій помер у 71 році. Віруючі поклали його останки в олов’яну раку і погребли.

Святий апостол Варнава належить до числа сімдесяти учнів Ісуса Христа. Він народився на Кіпрі в багатій єврейській родині з роду Левитів, здобув хорошу богословську освіту в Єрусалимі, познайомився там з Савлом, згодом став апостолом Павлом.

Звали його Йосія, а прізвисько Варнава – “син утіхи” – він отримав за свою доброту. Після смерті Учителя він продав все, що мав, і цілком присвятив себе проповіді християнства. Довгий час він супроводжував апостола Павла в його місіонерських подорожах: разом вони побували на Кіпрі, в Пергії, проповідували в Антіохії.

Останній раз на Кіпр Варнава зі своїм племінником Марком відправився вже без Павла. Там, на Кіпрі, в місті Саламіні він і зустрів свою смерть: іудеї вивели його за ворота, забили камінням, а потім кинули в багаття. Пізніше на місці його поховання хворі почали отримувати зцілення. Там же був зведений храм, мощі святого були перенесені в його вівтар. Апостола Варнаву вважають засновником Кіпріотської церкви.

Варфоломій та Варнава дня украли, а ночі доточили” – кажуть про 24 червня у народі, адже вважалося, що з цього часу день починає коротшати, а ніч довшати.

А ще колись після 24 червня починали готуватися до жнив і спостерігали, якщо під час дощу похолодало – погода зміниться на краще, а також, якщо хмари змінюють колір — зміниться й погода.

За церковним календарем 24 червня вшановують Апостолів Варфоломія та Варнаву,  преподобного Єфрема та ікону Божої Матері «Милуючи».

Іменинниками 24 червня є:

Юхим, Варфоломій, Варвара, Єфрем.

24 червня народились:

1860 — Феофіл Яновський, український лікар-терапевт, один з засновників Київської терапевтичної школи. За його ініціативою на Київщині і в інших регіонах засновано багато протитуберкульозних закладів санаторного типу. Національний інститут фтизіатрії та пульмонології носить ім’я Ф.Г.Яновського.

1899 — Іван Твердохліб, український актор театру і кіно. ролі: Оврам («Патетична соната»), Череви («Сорочинський ярмарок»), Павло («Коліївщина»), Іван («Дорогою ціною») та ін.

Події 24 червня:

1099 — засновано Орден святого Іоанна Єрусалимського, один із найстаріших християнських орденів, що збереглися до сьогодні.

1894 — на конгресі в Парижі, скликаному за ініціативою барона П’єра де Кубертена, прийнято рішення про утворення Міжнародного Олімпійського комітету і проведення раз на чотири роки Олімпійських ігор.

1917 — у Києві на вщерть заповненій Софіївський площі Володимир Винниченко зачитав текст І Універсалу Центральної Ради, прийнятий напередодні.

1934 — столиця України перенесена з Харкова до Києва.

1941 — у трьох тюрмах Львова було розстріляно 2072 особи “з метою прискореного розвантаження тюрем Львівської області від контрреволюційного, кримінально-політичного елемента”.

 

 

Loading...