11 червня вшановується пам’ять архієпископа Луки

11 червня Православна Церква вшановує пам’ять великого праведника ХХ століття, святителя-сповідника Луки, архієпископа Сімферопольського і Кримського.

Святитель Лука (Валентин Феліксович Войно-Ясенецький) народився в 1877 році Керчі в родині провізора. Батько сповідував католицтво, а його дружина Марія Дмитрівна виховувалася в православ’ї, творила справи милосердя. Як згадував у своїх мемуарах Святитель Лука, релігійного виховання він не отримав, але релігійність успадкував від батька. З юних років у серце хлопчика панували любов до Бога і ближніх.

Отримавши медичну освіту в Київському університеті в 1903 році, він оголосив про рішення стати земським лікарем, щоб допомагати бідним. Під час російсько-японської війни він працював хірургом у складі медичного загону Червоного Хреста у військовому госпіталі. 13 років він працював земським лікарем, не маючи часу для відпочинку. У ті роки йому прийшла думка викласти свій унікальний досвід в особливій книзі «Нариси гнійної хірургії», за що потім отримав Сталінську премію.

Бути священиком Валентин Феліксович не мріяв, але одного разу, в кінці 1920 року, він виступив на єпархіальних зборах з промовою проти “обновленців”. Присутній там єпископ Ташкентський і Туркестанський Інокентій несподівано сказав йому: «Докторе, вам треба стати священиком!». І знаменитий лікар з усією простотою і глибиною віри відповів: «Буду священиком, якщо це завгодно Богу!». На початку 1921 року він був висвячений у сан диякона та ієрея, а в 1923 році єпископ Уфимський Андрій, перебуваючи у засланні, здійснив його таємний постриг з іменем Лука на честь святого Апостола і євангелиста Луки.

Через 10 днів його заарештували, і потім він провів 12 років у засланнях і таборах. У 1946 році архієпископ Лука став главою Кримської єпархії, продовжуючи свою лікарську та педагогічну діяльність.

Помер Войно-Ясенецький у сані архієпископа Сімферопольського і Кримського 11 липня 1961 року. Синод Української православної церкви 22 листопада 1995 р. зарахував архієпископа Сімферопольського і Кримського Луку до лику місцевовшановуваних святих.

У народі колись 11 червня вшановували Феодосію. Про неї говорили: «Ходить Феодося й дивиться на колосся» або ж «Прийшла Феодосія і дивиться, хто і як сіяв», адже у цей час колись зацвітало жито, молодь ходила на «величання жита», водила хороводи і співали величальні пісні до врожаю.

А ще з давніх часів день Феодосії вважається нещасливим днем: «День святої Феодосії вартий один усіх понеділків». У минулі часи в цей день спостерігали за горобцями: якщо вони веселі, рухливі, забіякуваті — на хорошу погоду.

За церковним календарем 11 червня вшановують мученицю Феодосію, блаженного Іоанна, преподобного Іова, святителя Луку та ікону Божої Матері «Споручниця грішних».

Іменинниками 11 червня є:
Іван, Олександр, Феодосія.

Події 11 червня:

1888 — у Києві на Софійській площі в рамках святкування 900-річчя прийняття християнства відкрито пам’ятник Богдану Хмельницькому. Ідея створення пам’ятника виникла серед громадськості з ініціативи історика, професора Київського університету Миколи Костомарова у 1840-х роках.

1921 — в Україні оголошено про початок боротьби з безпритульністю.

1990 — Верховна Рада УРСР змінила порядок вирахування часу на території України, приєднавши країну до східноєвропейської часової зони (відтоді в Україні час на годину відрізняється від московського, що більше відповідає часовим поясам).

Loading...