30 квітня Церква вшановує святого Зосима

Преподобний Зосима народився в селі Толвуя, на березі Онезького озера.

Рятуючись від паводку, на гирлі річки Суми, він зустрівся з ченцем Германом, який до того жив з преподобним Саватієм на Соловецькому острові. Прибувши на цей острів у 1436 році, вони побудували собі дерев’яну келію, де стали жити й трудитися заради Слави Божої. Незабаром до отця Зосими почали стікатися учні, які побудували храм і обитель, а потім обрали Зосиму своїм ігуменом. У 1465 році преподобний переніс мощі святого Саватія з річки Виги у свою обитель. Святий помер в 1478 році.

Він був канонізований церковним собором 1547 року. 8 серпня 1566 року його мощі були перенесені в приділ соборного храму, присвячений преподобним Зосимі і Саватію.
За церковним календарем 30 квітня вшановують священномученика Симона, мучеників Аврелія і Ананія, преподобних Акакія, Зосима, Паїсія Київського, Олександра Свирського, мученика Адріана, святителя Агапіта.

У народі Зосим і Саватій вважаються у народі заступниками бджіл і пасічників. До цього часу уже і береза, і вільха розпускаються. Якщо береза перед вільхою лист розпустила, то чекали сухого літа, а якщо вільха перед березою, то пророкували мокре літо. З 30 квітня по 5 травня можна почути перше кування зозулі.

Іменинниками 30 квітня є:
Семен, Андрій, Олександр, Акакій, Ананій.

30 квітня народились:

1848 — Олександра Єфименко, український історик, етнограф. Перша жінка – доктор історії в Російській імперії. Автор праці «Історія українського народу».

1885 — Олександр Федоровський, український геолог, палеонтолог. Автор розвідок та статей з геології та археології Харківщини.

1920 — Микола Грінько, український радянський актор. Знаний багатьма поколіннями за роль тата Карло в фільмі-казці «Пригоди Буратіно».

1932 — Василь Шевчук, український письменник, автор поетичних збірок, повістей, історичних романів, дилогії про Тараса Шевченка «Син волі», переспіву «Слова про Ігорів похід».

Події 30 квітня:

1840 — петербурзький цензор П.Корсаков підписав квиток на видачу «Кобзаря» Т.Шевченка з друкарні Є.Фішера. День виходу в світ першого твору Кобзаря.

Це цікаво:

Українська міфологія: Вій
Вій, або шолудивий Буняк, – міфічна істота, яка схожа на старого дідугана з величезними бровами і густими довгими віями, що тягнуться аж до землі. Колись наші пращури вірили, що Вій живе під землею самітником і охороняє підземні скарби. Його погляд може не лише вбити людину, але й зруйнувати і провалити під землю цілі будинки. На їх місці утворюються озера і глибокі ями. Проте, без сторонньої допомоги Вій через свої густі вії та брові не може нікого побачити. Саме з цією істотою пов’язані повір’я про недобрі очі та зурочення, коли від недоброго погляду все гине і псується.

Loading...