21 квітня Церква вшановує святителя Нифонта

Мир – ось що важливо. У душі, між людьми та народами. «Намагайтеся мати мир з усіма і святість, без якої ніхто не побачить Господа», – як говориться у Святому Письмі (Євр. 12, 14). Є люди, які усе своє життя шукають ту невидиму ниточку, яка об’єднує частинки, не дає розпастися одному цілому. Саме таким був святитель Нифонт, єпископ Новгородський.

Своє ім’я святий отримав у стінах Києво-Печерського монастиря, де постригся відразу після смерті батьків. Багато років провів Нифонт у цій обителі, у молитві, посту та інших чернечих подвигах. Святе місце не відпускало його. Навіть коли праведний був обраний ігуменом Святогорського монастиря, через деякий час він повернувся назад.

1131 року Нифонта одностайно обрали єпископом Новгородським. Новгородці забажали запросити на єпископський престол саме когось із печерських подвижників. З цього часу багато довелося потрудитися владиці Нифонту на миротворницькому поприщі. Силою свого авторитету він домігся скасування заборони, яку як кару за бунт наклав на Новгород митрополит Михаїл.

1135 року Новгородському єпископу довелося брати участь у переговорах чернігівців з киянами. А найчастіше владика виступав миротворцем у часи розбрату між новгородцями та їхніми князями, яких за двадцять п’ять років його святительства змінилося близько десяти.

За життя Нифонт строго слідкував за дотриманням церковних правил. Через його заборону не відбувся шлюб Новгородського князя Святослава.

Звершивши багато славних діянь, єпископ Новгородський залишив цей світ і відійшов до Господа. Сталося це у Велику суботу. Святитель саме перебував у Києві. Після смерті, як йому й було явлено уві сні, Нифонт знову приєднався до отців печерських.

Він був похований у Феодосієвих печерах, а потім його мощі перенесли в Ближні Антонієві печери.

Єпископ Нифонт канонізований на другому Макаріївському соборі 1549 року серед святителів.

У народі 21 квітня називається на честь Святого Руфа. Вважалося, що цього дня все починає рости, тобто, вирушать із землі. «І трава, і всяка зелень, посаджена на Руфа, інтенсивно рухається вгору», говорили колись.

Однак, головною прикметою дня є те, що саме цього дня не варто йти до лісу, бо у давнину люди вірили, що на Руфа всяке гаддя вилазить із землі, а їх у цей час треба берегтися. Та й взагалі, у народі гадюки вважалася диявольськими створіннями, а їхній рід символізував зло.

А ще за давнім повір’ям 21 квітня Сонце «зустрічається» з Місяцем. І якщо зустріч пройде добре – буде ясний день, і все літо буде гарним, якщо погано – день буде похмурим, непривітним, і все літо буде таким.

За церковним календарем 21 квітня вшановують апостолів Родіона, Агаву, Руфа, Єрма та інших з ними; також згадують святого Нифонта, преподобного Руфа – затворника Печерського, мученика Павсилипа та святого Келестина.

Іменинниками 21 квітня є:

Іларіон, Іван, Юлія і Родіон.

21 квітня – день пам’яті Северина Наливайка (рік народження невідомий — 11 (21) квітня 1597 р. страчений у Варшаві), козацького отамана керівника антифеодального селянсько-козацького повстання 1594 – 1596 років в Речі Посполитій.

21 квітня народились:

1882 — Борис Греков, український історик, дослідник доби Київської Русі.

Події 21 квітня:

1597 — У Варшаві страчено козацького отамана Северина Наливайка.

Loading...