13 квітня у православних і греко-католиків Чистий четвер

У християн східного обряду сьогодні один з найважливіших днів на Страсному тижні – Великий, або, як його ще називають,Чистий четвер.

У Чистий четвер зранку обов’язково треба було побувати у церкві на літургії святителя Василія Великого і причаститися. Церква цього дня вранці згадує Таємну вечерю Ісуса з учнями, а ввечері – Страсті Христові, Його останні години перед смертю. З вечірньої відправи віряни обережно несли «живий вогонь», або Страсну свічку. Її вважали надзвичайно помічною й запалювали під час молитви, коли виникали якісь життєві негаразди.

У Чистий четвер також випікали паски. В Україні виготовлялося до сорока різних сортів пасок. Паски іноді називали бабами. Вони мали свою технологію виготовлення й випікання. Крім жовтих баб, які пеклися в четвер, були білі – їх випікали у п’ятницю і чорні – суботні. Жовті паски, власне найбільші й найпохідніші, вчинялися з пшеничного борошна на яєчних жовтках. Вони призначалися сонцю і небу, білі – покійникам і повітрю, «щоб не приносили лиха і смерті», чорні – господарям і всім людям, самій родючій землі. При виготовленні пасок дотримувалися різноманітних дійств. Особливо пильнували, коли саджали паски в піч. Усіх, хто був у хаті, просили вийти на двір, «щоб не потривожити пасок».

Історія цього свята пов’язана з Тайною вечерею. Ісус, зібравши своїх учнів, омив їм ноги, показавши, що смиренність істинного християнина має бути безмежною.

Це також символ духовного та фізичного очищення. Його частиною стає обов’язкове відвідування храму – віряни мають молитися та сповідатись.

З цього дня і до Воскресіння Господнього всі церковні служби присвячують спогадам про страждання Ісуса Христа, які він пережив на землі.

Традиції Чистого четверга

Ще до сходу сонця християни намагалися “очиститися” водою – купалися в річці, озері або обливалися в лазні, щоб бути здоровим цілий рік.

Також прибирали будинок від пилу та бруду.

Саме в Чистий четвер можна починати фарбувати й розмальовувати яйця і готувати паски.

Крім того, господині готували сіль для Великоднього столу. Вони брали грудку солі, загортали її в ганчірку і клали у піч. Коли ганчірка обгорить, сіль збирали і зберігали. Вранці на Великдень, коли сідали за стіл розговлятися, господар клав цю сіль на хлібину і все це ставив на покутті під образами. Цю сіль зберігали і давали худобі при шлункових недугах.

У Чистий четвер люди намагалися донести додому з церкви свічку так, аби не згасла. Для цього робили спеціальні ліхтарі з кольорового паперу або скла.

Полум’ям страсної свічки випалювали хрест у хаті на сволоці – від всякої нечисті.

Запалювали цю свічку і при тяжкій хворобі людей або худоби, а також під час тяжких пологів, давали в руки вмираючому.

Заборони у Чистий четвер

Оскільки цей день пов’язано з очищенням тіла, душі і житла від бруду, ті, хто в Чистий четвер у будинку бруд розводив, весь рік будуть жити в бруді й сварках.

Не можна віддавати з дому нічого цінного, а також позичати гроші, тому що разом з цінностями можна “віддати” і благополуччя.

Під час приготування їжі не можна порушувати піст. Це особливо тяжке випробування для тих господинь, які звикли знімати пробу з приготованих страв.

Великий Чистий четвер супроводжують і народні прикмети:

Якщо прибрати цього дня – можна відшукати те, що давно шукали. Якщо ж залишити будинок неприбраним – нічого хорошого від майбутнього року чекати не варто.

Вважалося, що якщо тричі перерахувати всі гроші в будинку – в сім’ї пануватиме добробут.

Хороша і сонячна погода в Чистий четвер каже про теплий залишок весни, похмурий день передрікає холоду і вогкість до літа.

Loading...