10 квітня у православних і греко-католиків починається Страсний тиждень

10 квітня у православних і греко-католиків починається Страсний тиждень – останній перед Великоднем, коли вони згадують хресні страждання Христа.

Страсний тиждень цього року розпочинається 10 квітня. Протягом шести днів віряни мають дотримуватися посиленого посту та присвятити себе Богу. Найзатятіші християни в ці дні їдять лише хліб і п’ють воду, не дивляться телевізор та намагаються не сперечатися. Основна мета — присвятити час собі та покаятися в скоєних гріхах.

– Цей тиждень особливий. Протягом шести днів відкривається сутність нашої віри в Бога, – розповів священик Володимир Токарюк. – У цей період людство найбільше пам’ятає страсті Христові, тобто муки, які Христос перетерпів за людей.
На Страсний тиждень у церквах проводяться Богослужіння зі скорботними пісноспівами. Нічого урочистого в ці дні у церквах не співають, а зсередини храми прикрашають рушниками траурних кольорів.

– Богослужіння у Страстний тиждень особливі, без урочистостей, – зауважив В. Токарюк. – У четвер цього тижня, який іще називають Чистим, споминаємо тайну вечерю Ісуса Христа, коли він сказав, що хліб — його тіло, а вино — кров його. Ввечері цього дня читаємо 12 Страсних Євангелій про те, як Ісус був засуджений Понтієм Пілатом. У Страсну п’ятницю Ісуса Христа розіп’яли, тому вона найбільше скорботна. Цього дня не дзвонять церковні дзвони та не служать літургій, а з церкви виносять плащаницю. В цей момент церква символізує Гріб Господній, саме те місце, на якому перебувало тіло Христа.

За словами Володимира Токарюка, у Страсний тиждень бажано причаститися до четверга.

– Той, хто ще не встиг пройти причастя, може це зробити протягом перших чотирьох днів Страсного тижня до четверга, – зауважив священик.

Страсний понеділок
За традицією український і закарпатський люд у Страсний понеділок прибирав свою оселю — фарбував, мив, чистив.

Страсний вівторок
У вівторок жінки золили, прали, прасували білизну. Якщо була гарна погода, виносили на двір все: постіль, покривала та інший текстиль. також у вівторок готували до свята святковий одяг. Чоловіки тим часом оглядали поля й заготовляли дрова для випікання пасок.

Чиста середа
Середа була днем своєрідного завершення найважливіших робіт: у середу під вечір слід було упоратися з городом, навести лад у хаті, прибрати її зовні. Увечері починали причиняти тісто для пасок, дівчата вибирали яйця для писанок, готували віск, кіцку (писало), природні барвники. Хлопці ж прибирали подвір’я, складали дрова, звільняли двір від всякого мотлоху тощо.

Страсний четвер
День страстного тижня, з якого починаються приготування до празникування – це Страстний четвер, який ще називають Живним, або Чистим. За стародавнім звичаєм на світанку цього дня дорослі і діти особливо урочисто миються. Український звичай велить це робити біля криниці або річки. До Чистого четверга оселя має бути прибрана, чиста. Господині розвішують у домівці рушники, прикрашають стіни барвистими витинанками. Свічкою, принесеною увечері з церкви, випалюють зображення хреста на одвірку над входом до хати. Страсну свічку зверігають до наступного Страсного четверга.

Традиційно у Чистий Четвер до свята купують дітям якісь обновки. Також саме в Чистий Четвер дівчата розписують писанки для коханих та готують великодні листівки. Здавна у Страсний Четвер найменші діти зранку ходять до родичів і хресних батьків по «кукуци-гугуци». Так раніше називали пампушки у вигляді символічничних пташок. Дарували також яблука, горіхи, випічку, нині ж переважно – різноманітні солодощі. Гроші бажано не давати, бо вони нагадують, що за 30 срібняків Юда зрадив Ісуса Христа.

У цей день традиційно починають пекти паски, дотримуючись різних прадавніх обрядів. Як правило їх випікають кілька, різних розмірів, іноді для кожного члена родини, і одну велику — для всіх. Прикрашають візерунками з тіста — подвійними, потрійними косами, гугуцами, хрестами, решітками, віночками.

«Особливо стежили, щоб не порушити звичаєвих правил, коли саджали паски в піч, — пише Дмитро Копинець. — Господині забороняли ходити по хаті, щоб не було протягу. Усіх, хто був у хаті, просили вийти, крім дочок, щоб ізмалечку вчилися пекти. Забобонні жінки обмивали хворих людей і дітей в цей вечір. При цьому виливали обмивки на перехресті доріг, «щоб там усе лихо зосталося». Ось чому остерігалися вдосвіта виходити на дорогу – «щоб чужа хвороба не причепилася».

У четвер, увечері, відбувалося богослужіння — страстя, Прочитувалося 12 євангелій і дзвонили у всі дзвони. Опісля дзвони замовкали і їх не було чути аж до Святого Воскресіння. Замість них використовували дерев’яні калатала, скликаючи народ до церкви.

«Живний четвер за такий день держать, коли ворожка і забобони мають найбільшу силу. На живний четвер звикли телята і поросята корошати, бо вірують, що на сесь день різана рана скоро і легко гоїть ся, — пише Юрій Жаткович. — Коли у єдній хижі більше ґаздинь живе, то одна із них уже на живний четвер пече паску собі, бо в пятницю, яко в свято, не можна. Доперва вечером в пятницю розчиняє друга. В північній полосї ще і тепер кладуть простий квас у паску, в середній же і полудневій — дріжджі».

Страсна п’ятниця
Велика п’ятниця — це день жалоби на спомин про страсті і смерть Христа. Богослужіння Великої п’ятниці проникнуті Духом жертовної любові та безмежного милосердя до людського роду.

Цього дня християни строго постять. Заборонено в Страсну П’ятницю співати й веселитися. Кажуть, той, хто сміється у п’ятницю, проплаче цілий рік. Кульмінація цього дня – винесення Плащаниці. Досі старші люди намагаються нічого не їсти, хоча дехто постить аж до самої неділі.

Обряд Богослужіння у Велику П’ятницю дуже вирізняється з поміж інших. Правиться в церквах утреня і вечірня Великої П’ятниці та Великої Суботи, в яких підкреслюється строга Божа справедливість, безконечна Божа любов і милосердя Боже до нас, грішних. Невід’ємною складовою частиною обряду є Плащаниця — кривава історія спасіння роду людського. Плащаниця — це простирало, в яке завинули мертве Тіло Христа, коли Його клали до гробу: «Благородний Иосиф, з дерева знявши Пречисте Тіло Твоє, Плащаницею чистою обвив, і пахощами покривши, у гробі новім положив», — співається в тропарі Великої П’ятниці на вечірній і на утрені Великої Суботи. У нашого народу Свята Плащаниця у великій пошані, у почитанні та любові. У Велику П’ятницю всі постять і з великою побожністю приступають до цілування Святої Плащаниці. Приступають на колінах від вхідних дверей церкви. Перед і після цілування Плащаниці віддають три доземні поклони зі словами: «Протерпів Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!»

У Великодню П’ятницю вдома люди намагалися вести розмову в помірних тонах. У цей день, окрім дітей і хворих, ніхто не їв. А увечері ішли до церкви цілувати Плащаницю. Повертаючись із відправи, знову бралися за роботу. Не можна було тільки шити, прати, колоти дрова, стругати тощо.

Велика Субота
У Велику Суботу в обов’язки господаря входило підготувати кошик для посвяти – його промивали у протічній воді й сушили на сонці. Жінки ж малювали писанки, готували смажене й варили їсти, пекли паски. А увечері наповнювали кошик. Найбільш урочистим був вечір у Великодню суботу: біля вогнища на церковному городі. Хлопці розповідали різні казки, легенди, пригоди та історії.

Loading...