1 квітня Церква вшановує святу мученицю Дарію

1 квітня Церква вшановує святих мучеників Хрисанфа і Дарію, а також тих, чиє життя пов’язане з цими святими: трибуна Клавдія, його дружину Іларію, їхніх дітей Іасона та Мавра, пресвітера Діодора та диякона Мар’яна – вони постраждали за Христа близько 283 року.

Хрисанф походив з родини язичників. Юнак мав добру освіту та любив читати. Особливо його цікавили твори язичницьких філософів про християнство, але він бажав познайомитись із першоджерелом.

Одного дня до його рук потрапили книги Нового Завіту, які повністю преобразили душу Хрисанфа. Знайшовши пресвітера, який переховувався від переслідувань, Хрисанф охрестився та почав відкрито проповідувати Євангеліє.

Батько юнака, сподіваючись швидко відволікти сина від нового та небезпечного захоплення, змусив його одружитись на красуні Дарії, жриці Афіни Палади. Але він і уявити собі не міг, що Хрисанф запалить у серці дівчини полум’я справжньої віри в Христа, і вони спільно вирішать решту життя присвятити служінню Богові.

Молоді, домовившись жити як брат із сестрою, перетворили власне помешкання на християнський осередок. Тоді язичники, збурені їхнім побожним життям, поскаржились на них місцевому єпарху, а той віддав святих на тортури трибуну Клавдію.

Загартований воїн, Клавдій був вражений явною дією Божої благодаті, яка допомагала мученикам та зміцнювала їх під час знущань. Полум’я їхньої віри перекинулося і на серце Клавдія. Після чого трибун разом з усією родиною, підлеглими воїнами та слугами прийняв святе Хрещення.

Коли звістка про цей інцидент дійшла до римського імператора Нумеріана, він наказав безжально стратити свого сановника разом з усім його домом.

Тим часом Хрисанфа і Дарію після численних випробувань було живцем закопано в землю – але кінець їхнього земного життя поклав початок християнській громаді, яка в печері поруч із місцем поховання мучеників таємно звершувала богослужіння.

1 квітня – пора цвітіння вже на порозі, день який ще називають днем обманів.

«Якщо березень весну, наче наречену, лише приводить у гості, то квітень вже зустрічає її, як повноправну господиню», говорили колись про другий місяць весни. Сама ж назва «квітень» з’явилась лише у ХVI сторіччі, а до того він називався «березнем». Письменники ж переважно послуговувалися словом «апріль», що з латинської перекладається «сонячний». Однак, як свідчать історичні джерела, найпершою давньоруською назвою квітня, була назва «цвєтень». Також у деяких регіонах використовували назви «красенець», «водолій» і, що цікаво — «лелечник».

1 квітня святкують:

Міжнародний день птахів

День сміху

1 квітня називають днем обманів. Якщо ви думаєте, що цей звичай має недавню історію, то будете праві лише у відношенні нас — українців. Бо день розіграшів у наші міста прийшов близько 17 сторіччя. Серед сільського ж населення цей звичай і дотепер є маловідомим.

А от у Європі і Азії першого квітня обманюють одне одного ще з давніх-давен. Його виникнення історики пов’язують з ушануванням різноманітних божеств. Наприклад у індійців богині Сіти або Шіви, у римлян божества сміху — Рісуса, а у ісландців – Скандеї.

У Європі ж, зокрема, його походження пов’язується з тим, що у середньовіччі напередодні Великодня любили вистави зі сценами з Святого Письма, темою яких були Страсті, а саме, той період коли Ісуса водили від Каяфи до Пілата і від Пілата до Ірода, що означало даремність справи, обман.

Хоча дехто з дослідників взагалі каже, що цей звичай існував ще у дохристиянські часи, однак ніяких документальних свідчень цьому поки, що не знайдено. Як би там не було, день обманів прижився і існує й дотепер, напевно, це пов’язано з тим, що хоч один день на рік нам майже офіційно дозволяється брехати.

За церковним календарем 1 квітня вшановують мучеників Хрисанфа і Дарія, праведну Софія, преподобного Інокентія.

Іменинниками 1 квітня є:

Інокентій, Клавдій, Дарина, Софія, Маріана.

1 квітня народились:

1809 — Микола Гоголь, видатний український прозаїк, драматург;

1901 — Зенон Коссак-Тарнавський, провідний член УВО і ОУН.

1906 — Олександр Яковлєв, авіаконструктор, створювач літаків серії «Як».

Чи знаєте ви, що:

Причиною зустрічі батьків Гоголя і, як наслідок, народження самого Миколи Васильовича, була… хвороба його батька. Василь Гоголь хворів на пропасницю. Недуга тривалий час не відпускала і Василь Гоголь вчинив так, як зазвичай, вчиняли українці у ХІХ сторіччі — звернувся до надприродних сил. Він подався до села Ахтирки Харківської губернії, де у церкві містився чудотворний образ Божої Матері. Вночі після тієї молитви Василеві Гоголю наснився сон, що він знову у тому ж храмі молиться. Аж раптом царські ворота відчинились, з`явилась цариця у Порфирі й короні і сказала: «Ти одужаєш й одружишся. І ось твоя дружина…» Цариця підняла руку і біля її ніг з`явилась маленька дитина, обличчя якої запам`яталось Василю. Прокинувся він уже здоровим. Минув час, і сон здійснився…

Микола Гоголь через родовід своєї матері – уродженої Косяровської – був нащадком гетьмана Мазепи. А через свою бабу, Тетяну Лизогуб, був споріднений з родами Дорошенків і Скоропадських – стверджує київський історик Тарас Чухліб.

 

Loading...