Узбекистан офіційно підтвердив факт смерті Карімова

Уряд Республіки Узбекистан офіційно підтвердив смерть беззмінного лідера країни Іслама Карімова.

28 серпня 2016 року стало відомо про те, що Карімова госпіталізували. Наступного дня його дочка Лола Карімова-Тілляєва розповіла, що у лідера Узбекистану стався крововилив у мозок. Ввечері 29 серпня ЗМІ вперше повідомили про смерть Карімова, однак офіційна влада Узбекистану заперечувала цю інформацію. При цьому влада Узбекистану скасувала офіційні урочистості з нагоди Дня незалежності республіки, заплановані на 1 вересня, пише УНІАН.

31 серпня на сайті президента Узбекистану з’явилося привітання з Днем незалежності від ім’я Карімова, а вранці 2 вересня влади країни офіційно повідомила про “критичний стан” здоров’я їхнього лідера. Після цього агенство Reuters з посиланням на три джерела в дипломатичних колах повідомило про смерть Карімова.

Іслам Карімов народився 30 січня 1938 року у Самарканді Узбецької РСР. В 1960 році закінчив Середньоазіатський політехнічний інститут у Ташкенті за спеціальністю “інженер-механік”, після чого працював за спеціальність спочатку на заводі “Ташсільмаш”, а потім на Ташкентському авіаційному виробничому об’єднанні імені Чкалова. У 1966 році перейшов на роботу в Держплан Узбецької РСР, де пройшов шлях від головного спеціаліста до першого заступника голови Держплану республіки.

У 1967 році закінчив Ташкентський інститут народного господарства і отримав спеціальність “економіст”. Перший великий державний пост Карімов отримав у 1983 році, коли він став міністром фінансів  Узбецької РСР.

23 червня 1989 року Карімов був обраний першим секретарем Центрального комітету Комуністичної партії Узбецької РСР, а 24 березня 1990 року на сесії Верховної Ради Узбецької РСР обраний Президентом Узбецької РСР.

Карімов беззмінно залишався керівником країни аж до самої своєї смерті. Карімов став главою держави, в якій кланові зв’язки відіграють величезну роль. Із самого початку президент Карімов став будувати жорстку вертикаль влади, спираючись на силовиків. Будь-які спроби дестабілізації ситуації в країні жорстко присікалися. Так, у 2005 році він піддався різкій критиці західних міжнародних організацій після подій 12-13 травня в узбецькому місті Андижан, де урядові війська відкрили вогонь по мирних мешканцях, які вимагали негайного проведення соціально-політичних та економічних реформ.

Водночас, за часів Карімова російська мова поступово зникла з ужитку, а російські кадри змінилися національними. При цьому популярність Карімова як президента завжди залишалася високою – на виборах він набирав близько 90% голосів.

Loading...