11 травня шанує пам’ять святителя Кирила

Святитель Кирило, єпископ Туровський, народився в тридцятих роках дванадцятого століття в місті Турові на річці Прип’яті в багатих батьків.

З юних років святий Кирило старанно займався вивченням Священного Писання. Він вчився не тільки в росіян, але і в греків.

У зрілому віці святий Кирило відмовився від спадщини і прийняв постриг у Туровському Борисоглібському монастирі. Він багато потрудився в пості та молитві, та й навчав ченців повному послуху своєму ігумену.

Збереглося три твори святого Кирила про чернече життя, один з яких – «Сказання про черноризський чин від Старого Закону і від Нового» – може бути віднесений до часу перебування його в монастирі.

Через деякий час святий Кирило пішов у затвор на стовп, де ще більше посилив подвиги. Багато людей зверталося до нього за порадою в духовному житті.

Святість життя та висока освіченість святого Кирила звернули на нього загальну увагу, і його обрали на Турівську кафедру.

У 1169 році святитель Кирило брав участь у соборі, який засудив єпископа Феодора, який зайняв Володимиро-Суздальську кафедру і намагався відокремитися від Київської митрополії.

Святитель Кирило засудив єресь Феодора і склав багато послань до святого князя Андрію Боголюбського, в яких повчав його і наставляв з приводу церковних негараздів у Ростовській землі.

З любові до самоти святитель Кирил залишив кафедру і повністю присвятив себе написанню духовних творів. Він склав, ймовірно, слова на все річне коло Господських свят, але не всі вони збереглися. Повчання святителя Кирила містилися в збірниках поряд з давніми творіннями святих отців.

Помер святитель Кирило 28 квітня близько 1183 року. Від сучасників він отримав іменування російського Златоуста.

Святителю Кирилу, єпископу Туровському поставлені пам’ятники в Турові, Гомелі та Мінську, його ім’я носить Мінська духовна академія.

Поряд з Ефросинією Полоцькою він є одним з найбільш шанованих білоруських святих.
 

Loading...