4 березня Церква вшановує святого Корнилія

Преподобномученик Корнилій Псково-Печерський народився в Пскові в боярській родині. Його батьки, Стефан і Марія, виховували сина в благочесті та страху Божому.

Щоб дати синові освіту, батьки віддали хлопчика в Псковський Мирожський монастир. У монастирських стінах юнаків виховували в послусі, навчали читанню та письму, мистецтву книгописання і писанню ікон.

Закінчивши навчання, святий Корнилій повернувся в батьківський дім.

Одного разу дяк правителя Місюрь Мунехін, друг сім’ї святого Корнилія, зібрався їхати в маленьку Печерську обитель, взявши із собою юного Корнилія. Ця поїздка справила великий враження на хлопця.

Незабаром він назавжди пішов з батьківського будинку і прийняв постриг у Псково-Печерському монастирі.

Там преподобний Корнилій вів строге життя: в убогій келії спав на дошках, весь свій час присвячував корисній праці і молитві.

В 1529 році преподобний Корнилій, який служив зразком богоугодного життя, був обраний ігуменом. Під час настоятельства число братії збільшилася від 15 до 200 чоловік, і ця кількість насельників не була перевищена ні при одному з наступних настоятелів.

Діяльність святого Корнилія поширювалася далеко за межі обителі. Його життя було зразком діяльної любові до Бога і людини.

Коли на Псковщині була морова виразка з благословення преподобного ченці монастиря виходили до голодних, щоб роздавати їм варене жито.

Під час Лівонської війни святий Корнилій проповідував християнство у відвойованих містах, будував там храми, допомагав постраждалим, дбав про поранених.

Преподобний Корнилій дуже любив і добре знав книги – він створив у монастирі велику для того часу бібліотеку.

Святий розширив і прикрасив свій монастир, прокопав далі монастирські печери, а також побудував кілька нових церков за власним проектом.

Іншою справою преподобного Корнилія було заснування в 1538 році в Пскові подвір’я монастиря з кам’яною церквою на честь ікони Божої Матері «Одигітрії».

Під час свого керування монастирем преподобний Корнилій заснував при обителі іконописну майстерню. У монастирі були також столярна, ковальська, керамічна та інші господарські майстерні.

Одного разу преподобний ігумен Корнилій вийшов з хрестом на монастирські ворота назустріч царю Іоанну Грозному. Розгніваний помилковим наклепом на святого ігумена цар своєю рукою відсік йому голову, але одразу розкаявся і, піднявши його тіло, на руках ніс у монастир.

Тіло преподобномученика Корнилія було покладено в стіні, де перебувало непошкодженим 120 років.

У 1690 році митрополит Псковський і Ізборський Маркел переніс його мощі, які прославилися зціленнями хворих, з печери в соборний храм Успіння Пресвятої Богородиці і поклав у новому гробі в стіні.

Loading...