Влада Львова презентувала карту скандальних забудов міста

У Львові головний архітектор міста Юліан Чаплінський презентував дві новостворені онлайн-карти: перша – з нанесеними містобудівними умовами та обмеженнями на об’єкти, які перебувають на стадії будівництва або ж лише плануються, і друга – зі скандальними самочинними забудовами, на які місто документи не видавало.


Ідея створення карт належить головному архітектору міста Юліану Чаплінському.

За його словами, поки що на першу карту нанесено 200 об’єктів – житлових будівників, готелів, офісів, промислових будівель, медичних закладів – на які видано містобудівну документацію. У мерії обіцяють, що ці дані регулярно оновлюватимуться.

На карту скандальних забудов нанесено 30 об’єктів, серед яких будівництво на вулицях Личаківській, 259, Братів Міхновських, 37, Хмельницького, 284, Снопківській, 18, Панча, 18, Варшавській-Сосновській, Голубовича, Лукаша та інших.

«Пропонується дві гугл-мапи для ознайомлення зі станом будівництва у Львові. Перша – це карта містобудівних умов та обмежень. На ній можна в різних шарах побачити умови та обмеження для кожної будівлі, яка планується до будівництва. тут можна подивитись, що відбувається в районі, які об’єкти будуються. Простим натиском кнопки, з’являється назва того чи іншого містобудівного обмеження і його номер та замовник. У майбутньому ми також будемо вимагати паспорти фасадів або візуалізації об’єктів. Наразі законодавство цього не передбачає. Друга карта – це те, чим варто користуватися людям, які хочуть придбати житло. На ній нанесено об’єкти, на які управління архітектури не видавало умов та обмежень, а також об’єкти, виконані з порушенням наданих вихідних даних, зокрема – поверховості, а відтак – мають всі шанси не бути введеними в експлуатацію.  Таким чином, громадяни можуть перевірити будову на «скандальність» перед тим, як купувати там квартиру», – відзначив головний архітектор міста.

Він також пояснив, що містобудівні умови та обмеження – це не дозвіл на будівництво,  а лише вихідні дані для проектування – тобто, лише після їх отримання проектант може робити проект, який пізніше потрапляє на експертизу. Лише отримавши позитивний висновок цієї експерти, інспекція Архбудконтролю надає декларацію на будівництво, фактично – дозвіл. Та ж інспекція і повинна приймати в експлуатацію та звіряти дані.

«Я думаю, що такий онлайн-сервіс покращить позиції Львова в рейтингу прозорості серед міст України. Потреба в таких картах є, адже Львів зараз є одним із лідерів за кількістю будівництв житлових будинків. На жаль, останнім часом львів’яни досить часто стають жертвами ошуканців», – зазначив Юліан Чаплінський.

За його словами, «найбільш жахливим випадком є будівництво на вул. На Нивах”.

„На вул. На Нивах ми видали містобудівні умови та обмеження на 4 поверхи, а по факту продається 10 поверховий будинок. Схожий випадок – на вул. Шевченка, так званий ЖК «Галіція», на який взагалі видано містобудівні умови, як на готель. Так  само є будівництво на вул. Варшавській-Сосновій, де  вихідні дані видано на 3 поверхи. Добре, що мешканці зреагували, знесли паркан, і зараз йде мова про відкликання містобудівних умов та обмежень. Ще один резонансний випадок стосується величезного комплексу на вул. Хмельницького, 284а, який будується, однак не зупиняється інспекцією Архбудконтролю, хоч і не має містобудівних умов та обмежень», – розповів Чаплінський.

За його словами, створення такої карти є методом оголення інформації, щоб  убезпечити громадян від можливого шахрайства, та надати їм розуміння необхідності вимагання усіх потрібних документів у забудовників.

Він зазначив, що законодавство України передбачає, що зупинити самочинні будівництво можуть лише поліція та інспекція Архбудконтролю – лише в них є на це повноваження, відтак по кожній будові, за якою місто бачить порушення, воно одразу ж подає звернення у вищеназвані інстанції, а також у прокуратуру. Натомість, дозвіл на знесення чи демонтаж зайвих поверхів надає тільки суд, однак такі гучні процеси затягуються на роки.

«Наразі я не знаю прецеденту в Україні, коли був би знесений той чи інший поверх. На Заході дещо інший підхід. Скажімо, в Німеччині приїжджає будівельна поліція, зносить до основи той чи інший об’єкт, виставляє рахунок за демонтажні роботи винуватцю і тільки після того засідає суд і вирішує, на яких підставах цей забудовник взагалі дозволив собі щось робити. Однак, в Німеччині і немає таких випадків, щоб дозволили собі замість 3 поверхів будувати 10. Вищеназваний приклад стосувався швидше питання щодо прибудованих веранд, добудов, сараїв чи гаражів, тобто дуже дрібних об’єктів на периферії», – додав Чаплінський

Як повідомлялося, минулого тижня у своєму щотижневому відеозверненні міський голова Львова Андрій Садовий акцентував увагу на темі незаконного будівництва.

Loading...